Сигналы о массовой гибели рыбы (замор,сливы отравляющих веществ и др.)

АГА!!!!

 

....up

 

Поблизу Черкас масово гине риба. Звинувачують бакланів ​

22.07.2011

На Кременчуцькому водосховищі поблизу Черкас масово гине риба. Такі випадки місцева рибохорона фіксує щотижня у різних місцях Дніпра. Причини мору намагається встановити ветеринарна служба. ​

Щоб з'ясувати причину мору ветеринарна та санітарна служби Черкас відібрали зразки загиблої риби. Результати обіцяють оприлюднити на початку наступного тижня. Але попередні висновки вже зробили.
Василь Заболотний, ветеринар:
- Риба містить сліди механічного ушкодження: видалені очні яблука , відсутні плавники. Нанесла, важко сказати... можливо, птиця . Птиця, яка харчується рибою, водоплавна птиця , ну явно що не чайка.
Рибоохоронці схиляються до того, що цей птах - великий баклан. Він якраз гніздується на річках Центральної України. Зоолог Євген Ван підтверджує - баклани можуть пірнати на глибину до п'яти метрів і дзьобом наколювати рибу. Але нічого поганого в цьому зоолог не вбачає.
Проте співробітники рибоохорони налаштовані рішуче. Кажуть, якщо аналізи підтвердять, що риба гине від бакланів - проситимуть в природоохоронних органів дозволу на відстріл цих птахів.

(ВІДЕО) [ame="http://www.youtube.com/watch?v=Q7GcrShKuSA"]http://www.youtube.com/watch?v=Q7GcrShKuSA[/media]

_______________________________________________________________________________

На Рівненщині знову масово гине риба у водоймах​

20.07.2011

Справжній рибний апокаліпсис можна було спостерігати на р. Іква у Дубенському районі. Тисячі рибин повспливали на поверхню водойми. Місцеві рибалки бють на сполох, риба гине, багато напівживої, розповідають місцеві жителі.

- Якби я не бачив цього всього на власні очі, то можливо й не повірив би, що таке можливо! А хоча... З тим, як в нас підходять до проблеми скидання відходів та нечистот певно нічого дивного немає, - розповів місцевій дубенській газеті „Наше дзеркало” керівник Дубенського клубу рибалок «Робінзон» Олега Баранов. Коли до нас дійшло повідомлення про те, що в Іванні масово поспливала риба, то чесне слово—готувались до найгіршого, але те що побачити викликало справжній шок.

- Вдумайтесь в саме слово—„очисна” станція. Що вона очищує? Хіба цей слиз, фекалії, нашарування мають щось спільне з очищенням? Я неодноразово звертався з претензіями щодо неналежного функціонування очисних мереж, проте завжди запевняли, що ніяких видів в річку вони не проводять, - продовжує Олег Баранов. - Як же ж не проводять, якщо я на власні очі бачив труби, які виводять нечистоти якраз водойму. Не треба бути генієм, щоб це зрозуміти. Якщо стаєш з вудкою вверх по течії, ще до очисних колекторів, вода чиста і на гачок попадається хіба що риба. Відразу після очисних починається жах: постоїш так кілька хвилин, і про рибалку можна забути: на гачку та вудилищі осідають кілограми слизу та іншого нашарування, що аж ніяк не могли утворитись чи попасти в річку природнім шляхом. В людини з не самим сильним вестибулярним апаратом природною реакцією на такі „подарунки” буде просто нудота.

- Ми бачили всяку рибу, і в двадцять, і в сорок сантиметрів, але коли спливають метрові соми чи півтораметрові щуки—без сліз і злості на це дивитися не можна, - не приховує гніву Олег Баранов. - Приходили люди і сітками, мішками виловлювали рибу з поверхні річки. Не беруся судити про безпеку її вживання, але вивести цей сморід певно вдасться не всім. Ми, як клуб рибалок, не залишимо це так просто, і сподівають за таку недбалість хтось відповість.

(ВІДЕО) ​

 

Екологи готуються виловлювати дохлу рибу з Азовського моря​

14.07.2011

Не дивлячись на сталу жарку погоду, заморних явищ в прибережній зоні Маріуполя доки не реєструвалося.

«По побережжю Донецької області випадків викиду на берег бичка або інших видів риб доки не було», - повідомив начальник відділу – старший державний інспектор екологічної інспекції Азовського моря Олександр Боровко. У інспекції відзначили, що спекотлива погода не завжди виступає передвісником замору риби. Для цього потрібно ще декілька чинників, наприклад, напрям і сила вітру, атмосферні опади і так далі.
«Але головне, від чого може загинути риба, це недостатній вміст у воді кисню. На сьогоднішній день, в цьому плані все нормально, але що буде через день, ніхто не знає, ситуація може погіршитись у будь-який момент», - говорять в інспекції.

Нагадаємо, що цього літа заморні явища вже спостерігалися в районі Бердянської коси, де стався масовий викид на берег мертвого бичка.

 

На Тясмині масово гине риба. Рівень кисню у воді - критичний​

21.07.2011

На річці Тясмин вже кілька днів місцеві мешканці спостерігають масовий мор риби, раки повилізали на берег.

Жителі Чигиринського району пов`язують це з викидами шкідливих речовин одного з підприємств. Дана ситуація вивчається спеціалістами Державної екологічної інспекції області. Мор риби має місце, але поки що не носить масового характеру. За даними замірів рівня кисню в Тясмині в окремих місцях цей показник становить 0,2 – 0, 4 куб. см. на літр (норма - 7 куб. см. на літр). Такий показник є катастрофічним.

Причини цього лиха можуть бути різні, берега Тясмину дуже заболочені. На цих місцях виникають стихійні сміттєзвалища. Сильна спека може спровокувати забруднення річки. Не виключено також, що в Тясмин було скинуто промислові стоки якогось підприємства. Можливо, подіяла спека.

Результати лабораторних аналізів стануть відомі в понеділок. За словами очевидців, ще гіршою, ніж на Тясмині, є ситуація на річці Золотоношка.

 

Масову загибель риби зафіксовано у ставку під Харковом​

22.07.2011

Кілька тонн риби - карасі, товстолобики, коропи - сплили у Старолюботинському ставку. ​

За словами міського голови Володимира Теличка, ставок є комунальною власністю, популярний серед місцевих рибалок, які, в основному, і доглядають за ним: чистять, прибирають береги, здійснюють зариблення.
Загинуло, підтверджує заступник начальника Харківдержрибохорони Олексій Черненко, майже п'ятнадцять тисяч особин риби, всю її закопали, за винятком екземплярів, що відправили на дослідження. Здійснюється перевірка якості води. Уточнюється розмір збитків.
На думку досвідчених рибалок, причина - риб'яча краснуха, за місяць-два від цієї хвороби може вимерти вся риба.
На території ставка оголошено карантин, піщані пляжі не діють. Завтра, як очікується, фахівці облСЕС оприлюднять результати аналізів.
За попередніми підрахунками, проведення санобробки ставка коштуватиме сто тисяч гривень. Рибалки оголосили складчину для порятунку ставка - улюбленого місця відпочинку.

 

Убережжя Керчі засіяне трупами бичків​

22.07.2011

Сьогодні, 22 липня стався викид заморного бичка на берег Азовського моря в районі села Курортне Ленінського району.

За інформацією кримського територіального відділу Азовдержрибоохорони, заморна риба викинута по береговій лінії місцями, загальною протяжністю близько 7 км. Загальна кількість викинутої риби - більше 1500 кг.
Проби риби і води передані на аналіз в ЮГНІРО, оповіщені природоохоронна прокуратура і місцева влада. Приймаються заходи по прибиранню і утилізації бичка. За словами фахівців, масовий замор риби стався із-за високої температури води.

 

В Днепре под Кременчугом продолжает гибнуть рыба​

Эти снимки сделаны сегодня, 28 июля, в 6:00 утра в районе острова Поповка, под Кременчугом. Рыба не только задыхается, но и выбрасывается на берег. В заливах также погибает малек бычка, судака и окуня. Исчезли и водоросли. ​

- Чрезвычайно печально наблюдать такое явление, которому дают сомнительные объяснения почему-то не бьют тревогу,-говорит очевидец Алена.
Между тем, в городской СЭС объясняют, что недостаток кислорода в Днепре - сезонное явление. После цветения водоросли начинают отмирать, и происходит химический процесс в результате которого выделяется марганец, который и забирает из воды растворимый кислород. Как следствие, наступает замор рыбы и всего живого, а вода приобретает рыжий оттенок. Вместе с тем, руководитель городской СЭС утверждает, что превышение допустимого содержании марганца пока зафиксировано не было.
Еще одной причиной мора рыбы является не правильная регулировка уровня воды в Днепре.
Как сообщает очевидец, вследствие ночного забора воды - создались настоящие кратеры, в которых остались сотни мальков. Они также гибнут из-за нехватки воздуха и нагрева воды.

Рыбу в Кременчугском водохранилище «убил» марганец. Такое предположение делают ихтиологи областной рыбинспекции.
– Если норма концентрации марганца для водоёмов составляет 0,1 милиграмма на литр, то для рыбохозяйственных – 0,01 милиграмма на литр, – говорит начальник ихтиологической службы рыбинспекции (Полтавагосрыбохрана) Ярослав Беззубенков. – Получается, что для рыбы превышение концентрации марганца на выходных было практически в 60 раз. Хорошо, что вскоре на водохранилище был шторм и ситуация улучшилась.
По словам ихтиолога, массовая гибель бычков была в Сулинском заказнике, вблизи села Мазолиевка. Возле Градижска мор рыбы был не таким массовым.
Ранее сообщалось, что концентрация марганца в Кременчугском водохранилище (25 июля) составляла 0,03-0,04 мг/л (сообщение Кременчугской городской санстанции). Специалисты утверждают, что концентрация марганца повышается в связи с массовым отмиранием сине-зелёных водорослей, которое ежегодно приходится на конец июля – начало августа.

На Кременчугском водохранилище вода в норме.
Об этом заявил главный санитарный врач города Виктор Самойленко, сославшись на результаты анализов, которые сделала лаборатория городской санстанции.
– Пробы отбирались как в Кременчугском водохранилище, так и в Днепродзержинском, – пояснил Виктор Самойленко, – во всех нет превышения допустимой концентрации марганца и кислорода. Кислорода в воде достаточно – свыше 4 мг/л (нижняя норма). В Днепродзержинском водохранилище его концентрация доходит до 6 мг/л, а в Кременчугском – до 8 мг/л. Марганец же в воде у Кременчуга – 0,073 мг/л, а в Кременчугском водохранилище – 0,04 мг/л (при норме 0,1 мг/л).
Пояснить причину, по которой погибла рыба, главный санитарный врач не смог – сослался на то, что это забота ихтиологов. Предположил, что рыба могла погибнуть не возле Градижска, а где-то в другом месте, а потом была принесена туда течением.
Напомним, как сообщили ’’Телеграфу’’ жители Градижска, в Кременчугском водохранилище гибнет рыба. Вдоль берега появилась красная полоса, а в ней - мертвые бычки, караси..

В Кременчугском водохранилище гибнет рыба.
Об этом «Телеграфу» сообщили жители Градижска.
– Вдоль берега с воскресенья (24 июля – ред.) какая-то красная полоса, – рассказала Светлана. – В ней - мёртвые бычки, караси. И не только мальки. Мы не знаем, что происходит. Может, что-то сбросили в воду. Может, опять марганец попёр.
Природоохранители же предполагают, что сброса загрязнённой воды в водохранилище не было, а всё связано с повторяющейся ежегодно ситуацией – массово отмирают сине-зелёные водоросли и снижается концентрация кислорода в воде. Из-за этого рыба просто задыхается.
– На место выезжала лаборатория санстанции и брала пробы воды, – говорит Полтавский природоохранный прокурор Вячеслав Лисовой, – по результатам анализа будет видно, что это – сброс воды или повышение концентрации каких-то веществ в воде из-за отмирания сине-зелёных водорослей.
По словам прокурора и санитарных врачей, подобная ситуация случается ежегодно в конце июля и сейчас продлиться где-то до 10 августа.
По словам главного санитарного врача Кременчуга Виктора Самойленко, горводоканал сейчас справляется с ситуацией и подаёт на город нормальную воду.

Вода в Днепре, в районе Кременчуга, начала краснеть.
Об этом в редакцию сообщили кременчужане, которые 21 июля рыбачили на Днепре.
– Это, говорят, в Черкассах сброс был, – сказал один из рыбаков, – вода стала красной.
В отделе экологической безопасности при мэрии Кременчуга информацию о возможном сбросе опровергли.
– Просто сейчас меняется видовой состав водорослей, которые придают воде окраску, – говорит начальник отдела Геннадий Демёхин. – Ранее она была зелёной, сейчас она более тёмная. Если вы наберёте в руки воду, то сможете увидеть маленькие коричневые комочки – это и есть водорсли, которые сечас начали массово размножаться.
Метеорологи передают, что в ближайшее время в Кременчуге будет гроза. Благодаря этому содержание кислорода в воде повысится и условия в Днепре улучшатся.
Как сообщалось ранее, в Кременчуге в Днепре снова дохнет рыба.

Марганец
Содержание железа и марганца в воде приводит к образованию осадков на стенках труб и оборудования, накипи на поверхностях нагрева, что влечет к снижению давления в трубопроводах, повышает энергетические и эксплуатационные затраты.
Соединения железа и марганца, присутствующие в воде, окрашивают красно-коричневым цветом сантехническое оборудование, фарфор, посуду, влияют на качество стирки и окраски тканей.
В странах Евросоюза с 1998 года установлены очень жесткие нормы предельного содержания марганца в водопроводной воде - 0,05 мг/л. А в США - 0,5 мг/л. Существенная разница. Безопасность европейской водопроводной воды в десять раз выше, чем американской.

А ЧТО ЖЕ У НАС?
Предельно допустимые концентрации марганца по СанПиН для водопроводной воды 0,1 мг/л. Только в период паводков, когда идет активная десорбция разных веществ из донного ила рек, наблюдается повышенная концентрация марганца в поверхностных водозаборах питьевой воды.
А в документах Всемирной организации здравоохранения есть предупреждение, что повышенное содержание марганца в воде может изменить вкус напитков., придает им вяжущий привкус.
Интересно и то, что жарким летом речная или озерная вода также может нахвататься из ила лишнего марганца - из-за того, что снижается содержание растворенного в ней кислорода. Но такие процессы, успокаивают спецы, начинаются лишь в том случае, если жара зашкаливает за 35 градусов.

http://dwater.ru/him.php?hid=12&act=6

 

На берег Азовского моря волны выбрасывают мертвую рыбу​

На Азове начался мор бычка​

В Запорожской области на Азове начался мор бычка. Еще на прошлой неделе, по словам очевидцев, в районе Бердянской косы волны выбрасывали на берег погибшую рыбу.

По словам начальника Бердянского управления МЧС Владимира Изопова, мор начался из-за нехватки в воде кислорода, а сейчас мертвого бычка течением уносит на берег Азова Донецкой области.

«Мелиоративный отлов, который проводят, чтобы избежать мора рыбы, сейчас невозможен, так как судна рыбоохраны не могут подойти на нужное расстояние к берегу из-за мелководья», — рассказал Изотопов.

 

"Родима пляма” Дніпра​

29.07.2011

На Кременчуцькому морі біля Градизька масово загинули бички та мальок інших видів риби.​

Минулих спекотних вихідних чимало відпочивальників, які приїхали в єдине на Полтавщині “морське” селище Градизьк, розташоване на березі Кременчуцького водосховища, що входить до Дніпровського каскаду, були приголомшені далекими від літньої ідилії краєвидами. Адже у воді незвичного бурого (з червонуватим відтінком) кольору плавало безліч загиблих чи напівживих бичків і малька деяких інших видів риби. Значну частину цього “улову” хвилі викинули на берег, який подекуди виявився буквально встеленим мертвою рибою. На сонці вона одразу починала розкладатися...

Отруйний “улов”

Не менше вражала згадана картина й місцевих мешканців, значна частина яких займається виловом та продажем риби (досить згадати відомий далеко за межами Полтавщини градизький “спеціалізований” ринок). Хоч масово загинула далеко не найбільша й не найцінніша риба, немає жодних гарантій, що якоїсь отрути не “наковталася” й стійкіша до неї та витриваліша промислова — та, яка завтра опиниться на прилавках наших магазинів чи на всіляких стихійних “товчках”... До того ж буквально “під боком” цієї частини водосховища розташований ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Сулинський”, який вважається одним із найбільших нерестилищ Європи, — чи не постраждав від “зіпсованої” води й він? Зрештою, чи підтверджуються чутки про те, що воду Кременчуцького “моря” зіпсував черговий “залповий” викид неочищених стоків підприємствами “великої хімії” сусідньої Черкащини? Спробуємо розібратися.
За інформацією, наданою власкору “України молодої” заступником начальника Сулинської держрибінспекції Оксаною Кулинич, водне плесо заказника згадане лихо все ж усерйоз “не зачепило”. “Разом із начальником Юрієм Антоненком ми обстежували ввірену нам територію в понеділок, — зазначила пані Оксана. — То загиблу рибу виявляли вже за селом Мозоліївка Глобинського району, ближче до Градизька. Все зафіксували на відео, взяли проби води й передали ці матеріали відповідним службам, які мають підрахувати збитки й визначити причини НП. Розмови про “червону пляму”, що утворилася після викиду неочищених промислових стоків із Черкас, ми також чули, та говорити про щось подібне предметно можна буде тільки після того, як фахівцями будуть досліджені всі проби води”.

Кисень перекрила “велика хімія” чи природа?

Безпосередньо рибними запасами водосховища на території, прилеглій до Градизька, опікується Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Полтавській області. Його начальник Леонід Грива в розмові з власкором “України молодої” повідомив: “За інформацією наших рибінспекторів та рибалок, та бура пляма підійшла до Градизька, села Шушвалівки та деяких інших із боку Черкаської області, від фарватера Дніпра, після того, як вітер подув у “наш” бік. Найбільше постраждав бичок: на одному квадратному метрі ми знаходили від 5—7 до 250 загиблих рибин. Серед них, до речі, чимало порівняно великих — довжиною до 15 сантиметрів. Тож місцеві мешканці почали збирати такі екземпляри для засолювання. Щоб не допустити появи цього небезпечного “делікатесу” на стихійних ринках, ми організували дві групи, які за допомогою рибалок—промисловиків відваджують любителів дармівщини від берега й водночас збирають загиблу рибу для утилізації. Наші працівники також входили до складу групи фахівців, які обстежували територію та брали проби води. Зараз чекаємо результатів аналізів”.

При цьому пан Грива наголошує: йдеться все ж про локальне забруднення води на досить обмеженій площі, а не про масштабну екологічну катастрофу. За його даними, після зміни вітру та “пляма” знову “мігрувала” туди, звідки “припливла”, вода біля берегів Полтавщини почистішала. Не радила власкору “України молодої” перебільшувати масштаби лиха і директор регіональної лабораторії ветеринарної медицини у Полтавській області Віра Кравченко. За її словами, якби це справді була катастрофа, то загинула б уся риба — і велика, й мала. Оскільки ж ідеться тільки про найдрібнішу, то не виключено, що посприяли цьому природні явища — різке зменшення кисню у воді під час спеки, традиційне для останніх років “цвітіння” синьо—зелених водоростей тощо. “Та щось певне можна буде говорити тільки після того, як у нашій лабораторії закінчаться дослідження проб води, — сказала пані Віра. — Відбирали їх у понеділок, результатів аналізів поки що немає, орієнтовно очікуємо їх через три доби, тобто наприкінці тижня”. Тож за будь—яких обставин поки що зрозуміло тільки одне: небезпечних для всього живого “родимих плям” на “пошматованому” каскадом “морів”—водосховищ Дніпрі стає все більше.